Відсутність в Україні дієвого фінансового контролю за використанням коштів платників податків

Відповідно до статті 21 Закону України «Про громадські об'єднання» Громадська організація «Офіс публічного контролю» зверталася з приводу не призначення Верховною Радою України нових членів Рахункової палати, як це визначено частиною першою статті 17 Закону України «Про Рахункову палату», а також щодо розміру заробітних плат членів Рахункової палати.
Так, ще 21.01.2020 Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету був оголошений та проведений у лютому 2020 конкурс на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати. Крім того, Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у вересні 2020 був оголошений та проведений у жовтні 2020 додатковий конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати.
Проте, станом на сьогоднішній день, або більше двох років з дня проведення першого конкурсу рішення Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету щодо кандидатур, які достойні зайняти місце членів Рахункової палати не приймається і не виносяться відповідні кандидатури на розгляд до Верховної Ради України.
Це є ніщо інше як бездіяльність парламентського комітету. Адже щорічно йде додаткове фінансування на заробітну плату членів Рахункової палати. Як наслідок бюджетні кошти використовуються неефективно, оскільки перерозподіляються на виплату заробітної плати не між тринадцяттю членами, а лише вісьмома (по факту). Фактично мова йде про необґрунтоване щорічне додаткове навантаження на державний бюджет у розмірі понад 10 млн. грн., які могли бути використані на соціальні, воєнні потреби держави. Хіба державі нікуди використати мільйони гривень незаконних зарплат членів Рахункової палати? Чи може якість підготовлених ними звітів є резонансною для суспільства і дає висновки про розміри збитків, які наносять високопосадовці? Може ці Звіти є експертними даними, цифровими показниками яких потім керуються фахові спеціалісти, громадська спільнота та міжнародні спостерігачі? Може члени Рахункової палати, в тому числі її Голова, регулярно виступають у засобах масової інформації, центральних каналах телебачення повідомляючи суспільство про виявлені розміри збитків, які наносять високопосадовці?
На жаль ні. Колегіальний орган абсолютно не публічний і не відкритий. Суспільство має справу з закритим «товариством», яке щось здійснює, щось затверджує, щось оприлюднює на своєму сайті. Ефективність такої діяльності дорівнюється нулю. Адже суспільство не просто не знає про результати діяльності Рахункової палати, а навіть не знає чим займається цей орган.
З моменту призначення Валерія Пацкана на посаду Голови Рахункової палати України йде свідома руйнація конституційної інституції шляхом знищення його якісного кадрового активу. Зокрема, у Рахунковій палаті не проводяться конкурси на заміщення вакантних посад. Тому з 713 необхідних штатних одиниць рахується лише 473 аудитора. При цьому, протягом трьох років не призначено жодного директора контрольного департаменту. Як наслідок, у Рахункової палати відсутня керівна ланка спроможна самостійно приймати рішення та у деяких департаментах працює лише половина фахівців від наявних вакантних посад. Більш того, протягом трьох років існує два штатних розписи, що заборонено законодавством.
В цей складний для держави час – війну з росією дуже відчутно як важливо економити кожну копійку державних коштів. Як цих коштів не вистачає нашим захисникам, Воїнам ЗСУ. Як необхідно наладити ефективний контроль за законністю використання бюджетних коштів. Тому актуальним є питання: чи потрібен державі в такому вигляді контролюючий орган? Може треба зробити повну його перезагрузку? Може змінивши склад Рахункової палати, і в першу чергу її Голову Пацкана вона нарешті почне працювати во благо народу України та суспільство побачить хто в державі розкрадає бюджетні кошти?
Необхідно терміново приймати управлінські рішення Парламентом. Ми, платники податків маємо право знати куди йдуть наші кошти. А якщо орган який для цього створений не виконує своєї функції, то його необхідно радикально реорганізувати – щоб наші кошти на його утримання мали цільове призначення.